Результати пошуку слова: справді
Ольга Кобилянська – Через кладку
Він пішов справді, полишаючи мене зацікавленого і задуманого. … — Залежить вам справді на тім, щоб я вернувся? … І поки вона могла надуматися, що я маю на гадці, я, не сказавши більше й слова, обняв її мов справдішню дитину за стан, обернувся з нею й поставив її позад себе. … — Чи справді мав я право обурюватись на свою матір?
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Зрештою, попереду й справді заголубіло – лежала між городів та дерев тонка та звинна річка. … наче тепер і не літо… Пила воду маленькими ковтками, раз у раз прикладаючи кварту до рота, й дивилася невідривне в далечінь, начебто й справді бачила там тіні осені. … Галя й справді ставала спокійна й заклопотана.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми
– втомлено зітхнув Малькольн і перевів погляд на посічений часом старий мур, за яким справді жалібно скімлило приречене створіння, якого раніше Малькольн не чув. … – покепкував Малькольн, розуміючи, що всі його докори й знущальний тон справді пов’язані з власною невлаштованістю в житті, в якому гине талант через постійне безгрішшя.
БІЛИК Іван – Золотий Ра
Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. … Для рідного то справді страшний гріх, але якщо візьметься хтось інший, то, коли його потім не вб’є той клятий лапіф Еетіон, Амфіон візьме ще більший гріх на душу, якщо не схоче сам правити кревний борг.
Микола Олійник – Леся
І справді, той повертається до неї, приглядається вицвілими очима, пояснює: — … — Справді загадка, — … — Справді! … Справді, за верхів'ями придорожніх дерев, за чагарями, що підступають до шляху з обох боків, замаячіли якісь вежі, хрести. … Справді, тут є на що подивитися. … «Ліпше помовчать, а то мама справді почне поспішати», —