Чубенко тобі сталь і зварить, та Чубенко за свого й голови не пошкодує, але ж і допече, бо в’їдливий і завзятий, такого мати в окропі купала, а батько кропивою пестив. що сталь зварити, як життя прожити — і важко, і страшно, і кінець трудний. «Сталь варитимеш, Чубенко», —