БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment ЧАСТИНА ДРУГА Ганкаур карає свого сина Двадцять шість одинарних і п’ять здвоєних пірог стояли в невеличкій бухті, заховані від стороннього ока.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment У яру сховалося від стороннього ока велике колись село.
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment …нація з тієї простої причини, що иньші нації виконують иньші ролі; переконання в тім, що дане специфічне історичне місце (яким-би мізерним воно не виглядало для когось стороннього) призначене Творцем саме для даної нації, і саме в цьому місці в конкретну історичну мить повинен втілитися дух нації у плоть власної державности – перед…
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Я ледь втихомирив підстаркувату громадськість і підкинув їй ще одну гіпотезу: а раптом отой безпросвітний дурень приревнував свою красуню до когось абсолютно стороннього, поліз до нього битися і заробив по лобі так, що його й досі шукають.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment …листів було злютовано перегороду, що сприймалася за одну із зовнішніх стін барака, утворюючи насправді подвійне дно: у проміжку між нею та зовнішньою стіною, приховані від стороннього ока, накопичувалися кольорові відпадки.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Кожен рік ми розпочинали з того, що з’їхавшись у певній, надійно захованій від цікавого стороннього ока місцині, оточені секретарками, псами й охоронцями, всідалися за стіл таємних переговорів і вже не підводилися з-за нього, поки навзаєм не погоджували ім’я нового лауреата.
ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий Posted on by / 0 Comment Загальний час перебування стороннього тіла над озером – близько півтори години.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment А річ уся в тому, що є субстанції, незримі для стороннього ока.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Квасоля була пожадливо неспинна в своїм розростанні, її шовковисто-зелені зарості творили в городах свої вулички, якісь потаємні сховки, неприступні для стороннього ока втечища.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Вона була затишна й майже схована від стороннього людського ока, хоч у той же час ішла все понад Ворсклою, близько при березі.
