Результати пошуку слова: страшно ніяково
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
І мені страшно, сину. … Ступі тобто, так і сказав, що нецікаво, а то й страшно жити, де лише бараки і казарми, де тільки чорне і біле. … звернулася до Данила Вербеня, що сидів коло столика якось боком, було йому незручно сидіти на низькій табуретці, взагалі, він почувався ніяково, це я помічав… … Вам не страшно, Майстре?
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Чує Мотря, та боїться озирнутись: їй чогось соромно, страшно. … Чіпка не плаче… Йому тільки чогось страшно, жалко… – … гидко… страшно!…» … Максимові стало ніяково. … – і якось страшно засвітила очима. … Чіпці стало ніяково. … Чіпці ніяково стало… Зом’яв він у руках свою шапку й несміливо промовив: – … Чіпці, як хазяїну, стало ніяково.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Тоді вперше за життя стало страшно Iванові. … трохи ніяково сказала Олександра. … Стало страшно стояти отак віч-на-віч із небом, відчула-бо всім нутром особливу, ледь вловиму музику. … сказала, змахнувши сльозу і ніяково всміхаючись. … Не могла відвестись од тих очей, хоч їй було й соромно, й ніяково.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
І в той же час серце тривожно, боляче стиснулося, бо це запитання видалось йому підтвердженням страшного здогаду. … Ось що страшно. … Одначе не було страшно. … З тону самого Фрєвого запиту й з поглядів начальника, що досить ніяково позирав на Донця, Андрій зрозумів, що перед Донцем перспектива пиляти грати відпадає.