Результати пошуку слова: страшно ніяково

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

В устах Соломона щойно сказана фраза про «Божу кару» звучала страшно, як брудне, дивовижне блюзнірство, вдаряючи сопухом цинізму й фальші в ніс. … А тоді якось ніяково, вибачаючись: – … Нарешті випростався й, витерши піт із чола, ніяково розвів своєю єдиною рукою: –

Малолітній – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Тим, що недавно почув від вуйка, він і втішився і страшно йому перед найблищим будучим робилося. … Тепер йому стало ще більше ніяково. … Незнать чому, але під самими воротами зробилося йому якось ніяково під серцем. … Андрієви ніяково було таке слухати на вуйка. … Етля від разу перестала плакати, бо її страшно смішно стало.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Олександра Михайлівна якось по-новому, замішано, лагідно дивиться на мене і сміється, їй, видко, й радісно, й соромно, і страшно те, що вона зрадила себе, й ніяково переді мною, й тисячі переживань хвилюють її.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

Та воно не так і страшно, як здається. … Його піймано, мордовано, палено страшно, вимагаючи, щоб він виказав товаришів. … — Ой, страшно!.. … — Ой, страшно!.. … Трохи воно й ніяково… … — Та таке, що трохи ніяково й казати… … — Та якось і казать ніяково, ваше високоблагородіє…

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Posted on by / 0 Comment

Треба рятувати наших людей від страшної каторги. … Йому сто років, і він не боїться, а мені не можна й носа нікуди виткнути – страшно! … Особливо страшно вночі. … Юрко спіткнувся на півслові і ніяково поглянув на Вершину. … Тато зняв піджак, ніяково сказав Юркові: – … – Хлопець ніяково посміхнувся: –

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Молодому Єремії чомусь було ніяково сидіти в наметі вкупі з старим дядьком. … Вони злякались такого страшного сусіди, небезпечного для їх монастиря й для благочестивої віри. … Єремія ледве вдержував страшного коня за поводи. … Усім було ніяково од тієї мовчанки.

ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів

Posted on by / 0 Comment

Артем ніяково знизав плечима: що міг він відповісти? …  Страшно, знаєте… вона може бути дуже крихкою… адже понад дві тисячі років… – … Артем ніяково змовк. … І не кажи більше нічого про це, бо мені, як подивлюся на нього, стає страшно. … Йому було трохи ніяково: справді, що відповісти? … ніяково спинив її Артем. 

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Вона йшла обережно, із заплющеними очима, цією страшною темною дорогою, і барабанні перетинки мало не тріскалися. … –  Страшно. …  Нічого страшного. … Канае опам’ятавсь і, відірвавши очі від шибки (йому стало ніяково від думки, що його застали сонним), зустрівся з поглядом дівчини, на устах якої…

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Стало ніяково. … Минають отця Кралевича люди, бокують, почувають себе ніяково. … Страшно стало, як би ця повстанча хвиля не перекинулася й сюди. … Направду–таки страшно… Глянеш управо — стіна теменного лісу коло тебе. … Ватага запитати ніяково, як старшу людину. … Таже страшно.