Результати пошуку слова: страшно ніяково

Ремарк Еріх-Марія – Три товариші

Posted on by / 0 Comment

Але ж мені дуже ніяково… … Він переборов хвилину страшної тиші! … ти ж думаєш, що нам ніяково сказати правду. …    Мені було трохи ніяково, я не знав, з чого почати розмову. … Ціна здається не такою вже й страшною, коли замість абстрактного торгу покупцеві покажеш товар. … Аж страшно, га? … Мені стало ніяково.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

–  Я все знаю,- вона засміялася десь на відстані, і Отава уявив, як вигинаються її лукаві уста, і йому вперше в житті стало страшно від близькості жінки. … – Трубка дзенькнула в невідомій далечі, Борис ніяково посміхався до своєї занімілої раптово трубки.

Борис Грінченко – Серед темної ночі

Posted on by / 0 Comment

Тепер він бачив, що Зінько за нього більше письменний і щось знає таке, Що Роман його не знає, і йому стало ніяково. … Чи тобі й бога не страшно? … Чого ж ти тепер не боїшся того сміху, а тоді його тобі страшно? … І Терешкові було ніяково. … Роман страшно намерзся, стоячи на базарі, і був голодний.

На уходах – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

— Якось воно ніяково тривожити табір, як не знаємо певно, що воно. … Тарас гнався щосили; коли приїхав близько, побачив таке, що і йому страшно стало. … На фігурі сиділа Маруся Судаківна, страшно налякана. … Підстарості стало ніяково. … В одну мить страшно перемінився. … Підстарості зробилося ніяково.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

Побачивши страшного ворога тут же перед собою, вони зблідли й затремтіли. … Сам Тугар Вовк почув якийсь холод за плечима, зирнувши на того страшного Сторожа. … –  Вихід безпечний,- успокоював Тугар Вовк, хоч і самому якось ніяково було бачити, що всі тухольці так чисто винеслися з села.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Старшим синам покійника очевидячки стало ніяково. … Онисі було ніяково не випити. … В бабинці висів здоровий образ страшного суда, на которому внизу намальовано було червоне пекло. … Воля ваша, а все-таки якось мені ніяково тикати на вас. … Олеся страшно подивилась на його й знов втупила очі в книжку. … – Якось ніяково.

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

Posted on by / 0 Comment

Ніяково, мов соромлячись самого себе, усміхнувся, схиляючи набік лобату голову. … Я, Павел, питаю вас тому, щоб не страшно було йти за Малькольна. … Пригадуєш, він сказав: страшно подумати, що на самітних зимових дорогах тебе ждуть вовки. … ніяково зауважила Аніта. 

Люко Дашвар – Мати все

Posted on by / 0 Comment

Знає, що любов, якою вона є насправді, страшно й стидно буває показати людям, — … І страшно. … Так страшно, як у дитинстві. … Устала з-за столу, тупцяла на місці, ніяково всміхалася, та чомусь не Стасу, а пацієнту з підбитим оком. … Тут страшно, мамо. … так безтурботно вигукнула Ліда, що Стасу стало ніяково.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

ніяково усміхнулася вона, і від цієї усмішки в мене кров захолола в жилах.  … Марина була чужа, чужа – аж страшно. … Татаринова Параска бігла за обозом, заломивши руки, і страшно роззявленим ротом вигукувала: – … ніяково сказав він.  … –  Нічого страшного не сталося, – … Микола завертів головою, ніяково усміхнувся.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

Ситуація зробилася страшно прикра. … Всім, що остали, зробилося по її відході якось ніяково. … Весіллє вмить розлетілося серед страшного переполоху. … Страшно втомлена заснула під натовпом думок з молитвою на устах. … — Та таке верзли люде, що аж повторити ніяково!