Результати пошуку слова: сідати

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

Пан полковник, розмовляючи з старшими, котрі стояли біля стіни й ні в якому разі не сміли сідати, зволив закашлятись і плюнути перед себе. … Коли ввійшли в залу, я попросив дорогих гостей, як усіх однаково мені милих і шановних, сідати до столу за старшинством літ.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Отак суперечка розпочалася знову з самого початку і розгорялася дедалі дужче, аж поки нарешті вирішили сідати на кожен мішок по черзі, щоб почавити гномів, а вже потім їх поварити. … –  На кого ж першого сідати?  … –  Краще спершу сідати на останнього, –

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Відтак просив гостя сідати на липовій лавці, що тяглася попід цілою стіною від одного кута до другого,- про неї він говорив, що полишилася йому в спадщині ще по дідові,- та угощував гостя медом. … Мусили йти до сусіднього села піхотою і тільки звідти мали сідати на залізницю.

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Posted on by / 0 Comment

– Я гадаю, товаришу полковник,- офіційним тоном промовив майор,- що ви забороните своїй дочці сідати за кермо машини. … – Як можна, зовсім не знаючи машини, сідати за кермо? … Потім підклав сіна на передок, знову поплескав хлопця і кивнув головою: мовляв, прошу сідати. … Солдат, а не знав, у який вагон сідати.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

— Ай справді, братця,— скрикнув Васюта,— не можна ж давати їм собі на шию сідати! … Тоді б сміливіше було б усім стояти проти тих, хто хотів сідати на шию. … У же всі люди перейшли, тільки двоє зосталося, уже й сонце підбилося вгору та й униз почало сідати,— вона все дожидала.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Тепер зрозуміло, чого йому треба було на Романовій хаті сідати… … Мовчуни, мугирі, ще хутірської погорди не втративши, ні до кого словом не хотіли обмовитись, і лише коли їм звелено було сідати по санях і Мина Омелькович насмішкувато вигукнув з ганку: «Прощайтеся з Україною!» —

КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій

Posted on by / 0 Comment

Коли юнак поставив вітрило, сонце котилося над західними горбами, обіцяючи ще не сідати щонайменше зо дві години. … –  Тепер, Джудіт, ми з вами в усьому порозумілися, а мені й Змієві час сідати в човна, – … То що ж ти скажеш, Змію, кому сідати в човен: тобі чи мені?