Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Я дивився йому услід, кремезному, у потертій фуфайці й кирзових чоботях, і згадав котрусь із чергових облав у Горопахах, коли поза нашим городом, унизу над Унявкою-річкою у вільшняку удосвіта спалахнула перестрілка: враз захлинулися кулемети й автомати, чути було також вибухи гранат.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment — Вони ще удосвіта на завод поїхали. … Він удосвіта, до сонця, з дому виходить.
ХАЙЯМ Омар – Рубаї Posted on by / 0 Comment Край води Садочок радості собі опоряди – Й побувши у ньому вечірньою росою, Знімись удосвіта й назавжди пропади!
Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість. Posted on by / 0 Comment — А таке діло, що ми з вами возьмемо добру трійку коней та й чкурнемо удосвіта до Д[егтярів]. —
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment Можна вночі взяти Кардашин і піти фланговою атакою на Олешки, і наблизитись удосвіта, а там — допомагай, Миколо рибальський.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment Удосвіта жінка одна плакала, казала, що це кінець України, ну, кордон, сказати б, межа.
Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment усе вона кректала та й кректала, і задрімала аж удосвіта.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment Одробилися у полі, стали від Семена звечора сидіти, Маруся прийнялася прясти; а з покрови удосвіта встає, пряде, шиє, порається і все журиться, і частенько, як забереться куди-небудь сама собі, то плаче-плаче, так що й господи!
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment Аж удосвіта вийшла вона з жита на шлях, несучи в руках щось загорнуте в сіру свитку.
