Результати пошуку слова: щавель

ще́ва – іменник жіночого роду (кінський щавель) відмінок однина множина називний ще́ва родовий ще́ви давальний ще́ві знахідний ще́ву орудний ще́вою місцевий на/у ще́ві кличний ще́во*

щаву́х – іменник чоловічого роду, істота (заячий щавель) відмінок однина множина називний щаву́х родовий щавуху́ давальний щавуху́, щавухо́ві знахідний щаву́х орудний щавухо́м місцевий на/у щавуху́ кличний щавуху́*

квасе́ць – іменник чоловічого роду (щавель) відмінок однина множина називний квасе́ць родовий квасцю́ давальний квасцю́, квасце́ві знахідний квасе́ць орудний квасце́м місцевий на/у квасці́, квасцю́ кличний квасцю́* [

Доводилось їсти сире м’ясо, навіть сирий біб, горох, квасолю і кваски (щавель). На полянах ми шукали кваски (щавель), рідко траплялись суниці. Цинги в нас не було, мабуть, допомагали кваски (щавель), зелені колоски, ягоди.

Від тієї гризоти пішла Дарія Олександрівна на пустош назбирати щавельного листя. Знайшла щавель і з’їла його кислющі листки.  Доїмо щавель з тирсою, тоді – все.

Город доглядали, старанно поливали, турботливо охороняли від птахів; на окремих грядках росли салат, картопля, щавель, ріпа та інші хрестоцвітні.

Топтав ботфортами жовтогарячі квіти і молодий щавель.