Результати пошуку слова: що до
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши
Тут нашій, «рідненькій», слід, до речі, нагадати, що користь пізнається інтелектом. … Невже ви й досі не розумієте, що не самохвальство заговорило нашим пером, а почуття радості, яке пожаром палахкотить біля наших сердець, яке з кожним ментом нашого інтелектуального зросту піднімається, як Йогансенові «сереброкрилі кораблі»: –
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань
Так наскучила Господу самота, що вже таки приклав тому другому голову, доточив руки, ноги і врадувався побратимові. … Арідник то і робить, що набирає в міх днини та до хати носить. … Адже вчені кажуть, що був такий в дольодовиковий період. … І то байка, що село обстроєне горами довкола, куда ті дими гудронові-пухлиноносні дінуться?
ФРАНКО Іван Якович – Украдене щастя
Чоловiка маєш доброго, тихого, роботящого, що трохи не молиться до тебе. … Були вже такi люди, що менi доповiли. … Той, що досi був для мене помершим, являється наново. … Досить, що вiн до мене. … А тобi що до того? … Я щось не тямлю, аби ти був охочий до бiйки! … Два мiсяцi я вже тут, а знаєш сама, що я досi оминав вашу хату.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита
З воза зліз, за камінь живо, Щоб його добити там. … Хто ж то бачив, щоб наука Йшла до голови без бука? … – Ну, подвійно рад я тому, Що хоч раз до мого дому Гість так чесний загостить. … Радо буду я послушний Твоїй раді, тільки радь!» Фрузя плеснула в долоні – Гей, Малпи, що на вигоні Ждали, всі гуртом біжать.