Результати пошуку слова: імбир

імбиро́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

– Поворожімо на імбирових пігулках та на білому вині; вони не здогадаються і прийдуть випити, а ті пігулки можна замовити так само, як хліб і сир. Та й поклав йому другу собачу пігулку в рота, а іншим роздав решту імбирових.

З кам’яної хатини запахло імбирними пряниками. Невже імбирні пряники?

З кам’яної хатини запахло імбирними пряниками.  Невже імбирні пряники?

Між рядів ходили жінки, продавали апельсини та імбирне пиво, і вся зала немилосердно лускала горіхи. Між рядів ходили жінки, продавали апельсини та імбирне пиво, і вся зала немилосердно лускала горіхи.

Я їх трохи подратував своїми жартами ще тоді, як падало каміння, а тепер вони зняли страшенну бучу, коли замість звичайного коньяку ми запропонували їм безалкогольний імбировий напій. Ми посідали навпочіпки круг кам’яного піка, і нашим супутникам усе ж таки довелося скуштувати імбирового напою та вегетаріанських бутербродів.

Весело вставав ранком і йшов по господарству, весело сідав за стіл, заставлений простими потравами: капуста кисла з вудженим салом, горох із салом же, каша пшоняна, часом м’ясо з обильними корінними приправами, як імбир, шафран, мушкатель, цинамон тощо.