ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment I застигала з пульверизатором у роті Галя, і дивилася на Олександру Панасівну незвично посерйозніло, випливав тоді з ока її блискучий, іскристий кришталик, і така вона ставала безпомічна тоді, та Галя, і засмучена, що Олександра Панасівна відкидала шевського ножа й підходила до неї: –
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Якась дужа і тепла хвиля прокочується по всьому тілі, і Докія вже не бачить ні передосіннього неба, ні невеликого подвір’я, ні чорного похиленого тину, в кількох місцях порваного кулями… Густі ранкові поля стрепенулись у леті, перехлюпнулись за іскристий обрій, чітко заворушились на тлі золотого лиття хмарин і вмилися сонцем.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Він узяв зі столу аркушик паперу й прочитав: Як ми покинем цей іскристий світ, У нім, мабуть, не зміниться нічого.
Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment — Щось у горлянці дряпає й перед очима в ефірі плаває іскристий келих меду…
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів Posted on by / 0 Comment Лише про його білих родичів, про Рейстаун, про його минуле Голубий Птах ніколи не згадував, ніби кожне слово про них могло внести дисонанс у іскристий ранок… Батько повернувся дуже пізно.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс Posted on by / 0 Comment Небо цих обширів Галактики було мені невідоме, я не знав тут жодного сузір’я; за вузьким віконцем вихорився іскристий пил.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Здалося йому, що летить, повільно кружляючи, і чим довше летить, то більше витікає із простору світло, рідшає і тане; в синіх сутінках пролітав, боліло йому серце в грудях; летів і вже у темінь круту западав; навколо не бачив нічого, тільки десь далеко, в глибині, ледве тлів невеликий іскристий вогник свічки.
