Результати пошуку слова: Аба

Та незабаром парижанина прикро вражав у виразі його обличчя самовдоволення й зарозумілість, поєднані з якоюсь посередністю й обмеженістю. Цього молодого духовного пастиря було прислало кілька років тому з Безансона, щоб він наглядав за абатом Шеланом і кількома священиками з навколишніх сіл.

А позаду вже починав виходити з города обоз — одна половина з Золотих воріт, друга з Жидівських, обидві незабаром сполучилися на Білгородській дорозі. — І так живуть, дитино,— зітхнула Журина, відаючи гаразд, що примхам Євпраксії немає меж і тому не слід противитися її забаганкам.

У тих повістках буде мова про веселі й сумні любовні пригоди та про інші химерні оказії, що скоїлися чи то в нові часи, чи то в старосвітщину; ласкаві читальниці знайдуть у них і забаву – бо сила тут усяких цікавих речей, і добру пораду – бо узнають, чого їм треба цуратися, а чого держатися.

аба́т – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний аба́т аба́ти родовий аба́та аба́тів давальний аба́тові, аба́ту аба́там знахідний аба́та аба́тів орудний аба́том аба́тами місцевий на/в аба́тові, аба́ті на/в аба́тах кличний аба́те аба́ти

аба́з – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний аба́з аба́зи родовий аба́за аба́зів давальний аба́зу, аба́зові аба́зам знахідний аба́з аба́зи орудний аба́зом аба́зами місцевий на/в аба́зі на/в аба́зах кличний аба́зе* аба́зи*

аба́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний аба́к аба́ки родовий аба́ка аба́ків давальний аба́ку, аба́кові аба́кам знахідний аба́к аба́ки орудний аба́ком аба́ками місцевий на/в аба́ку на/в аба́ках кличний аба́ку* аба́ки*

аба́ка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний аба́ка аба́ки родовий аба́ки аба́к давальний аба́ці аба́кам знахідний аба́ку аба́ки орудний аба́кою аба́ками місцевий на/в аба́ці на/в аба́ках кличний аба́ко* аба́ки*

Аба́нін – прізвище відмінок чол.

абаза́ – іменник чоловічого і жіночого роду, істота (самоназва абазинів) відмінок однина множина називний абаза́ абази́ родовий абази́ абазі́в давальний абазі́ абаза́м знахідний абазу́ абазі́в орудний абазо́ю абаза́ми місцевий на/в абазі́ на/в абаза́х кличний абазо́ абази́

абажу́рний – прикметник відмінок однина множина чол.