ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос Posted on by / 0 Comment – Оце його, тогорічне, як тепер пам’ятаю – він читав на презентації тої поетки, яка – в тебе ж краща пам’ять, маєш її прізвище пам’ятати – та, що трахкалась із Вальтером-німаком; оце він читав: «цілувати і пестити циліндрики погострених грудей», це ж найщиріша автентика… Людяна і прозора до несамовитості поезія.
