Результати пошуку слова: Бистрин

Обміть

Posted on by / 0 Comment

о́бміть – іменник жіночого роду (вир, бистрина) відмінок однина множина називний о́бміть о́бміті родовий о́бміті о́бмітей давальний о́бміті о́бмітям знахідний о́бміть о́бміті орудний о́бміттю о́бмітями місцевий на/в о́бміті на/в о́бмітях кличний о́бміте* о́бміті* [діал.]

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Все, що ніколи не призначалося для плавби, зараз коловоротплось на бистринах потоків. … тільки рогаті голови, зринаючи па бистринах, як знаки відчаю, стирчать із води… … Якийсь бузівок, що йому вдалося вибитись із бистрини, забачивши амфібію з людьми, поплив просто на них.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Сидимо утрьох за столиком, знічев'я оглядаємо незнайомих людей, білих, чорних, старих, молодих, традиційних, модерних, усіх, котрі, як і ми, на хвильку вихопились з бистрини автостради, щоб хоч недовго побути в іншому часовому плині, за межею швидкостей.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Я тебе, можна сказати, з проклятої бистрини витаскав, од смерті врятував, а це гілляк не зумію на поле вивезти. … Згодом полями пішов до Бугу: любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, пустити за течією легкий човен, а потім уперто вигрібатися з бистрин і нуртів.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

То було люблять прать на самій бистрині, положивши кладку з камня на камінь, а тепер одійшли дальше од кручі, де вода ще не дійшла до каміння і пливе тиха да чиста, хоч вигляньсь, як у дзеркало. … Почало бистриною шапку крутити, а тут вітрець повіяв… І сплилась шапка докупи з віночком, і попливли по стрижню в парі.