Результати пошуку слова: Бюро

бюро́ – іменник середнього роду відмінок однина множина називний бюро́ бюро́ родовий бюро́ бюро́ давальний бюро́ бюро́ знахідний бюро́ бюро́ орудний бюро́ бюро́ місцевий на/у бюро́ на/у бюро́ кличний бюро́ бюро́

бюро́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

Довідкове бюро написало, що Платон Андрійович Гайворон проживає у студентському гуртожитку сільськогосподарської академії. Але бюрократом не був: треба – заходь з дев’ятої до п’ятої і говори. Бюро обкому охарактеризувало її як окозамилювання і зняло з роботи голову райвиконкому.

бюрократи́чний – прикметник відмінок однина множина чол.

бюрокра́т – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний бюрокра́т бюрокра́ти родовий бюрокра́та бюрокра́тів давальний бюрокра́тові, бюрокра́ту бюрокра́там знахідний бюрокра́та бюрокра́тів орудний бюрокра́том бюрокра́тами місцевий на/у бюрокра́тові, бюрокра́ті на/у бюрокра́тах кличний бюрокра́те бюрокра́ти

бюрократизува́вся, бюрократизува́всь бюрократизува́лися, бюрократизува́лись жін. бюрократизува́лася, бюрократизува́лась сер. бюрократизува́лося, бюрократизува́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник бюрократизува́вшись

тоталіта́рно-бюрократи́чний – прикметник відмінок однина множина чол.

самодержа́вно-бюрократи́чний – прикметник відмінок однина множина чол.

канцеля́рсько-бюрократи́чний – прикметник відмінок однина множина чол.

держа́вно-бюрократи́чний – прикметник відмінок однина множина чол.