Результати пошуку слова: Білила

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Якось погожого дня вона знадвору білила хату. … У весняній напрузі стояли щепи, і молода господиня, радіючи, білила їх вапном, потріскану кору шпарувала садівничим глеєм, і сама була як щепа — свіжа, пругка, виглядаючи його з-за дерев… «Що тепер робить вона?» Скрипнуть двері, і тихо підійде мати до ліжка.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Стара обвела поглядом кімнату: сірі стіни з давніми шпалерами, подекуди вони обірвалися й забруднилися, сіра небілена стеля – цього року вона не білила, а внука того ще не вміла, їй захотілося прикликати Галю, щоб сіла біля її постелі, розповісти їй щось із життя цього дому, щоб дивилася вона на неї захоплено й зачудовано.