Результати пошуку слова: Валянок

ки́ндя – іменник жіночого роду (валянок) відмінок однина множина називний ки́ндя ки́нді родовий ки́нді ки́ндів давальний ки́нді ки́ндям знахідний ки́ндю ки́нді орудний ки́ндею ки́ндями місцевий на/у ки́нді на/у ки́ндях кличний ки́нде* ки́нді*

ке́ндя – іменник жіночого роду (валянок) відмінок однина множина називний ке́ндя ке́нді родовий ке́нді ке́ндів давальний ке́нді ке́ндям знахідний ке́ндю ке́нді орудний ке́ндею ке́ндями місцевий на/у ке́нді на/у ке́ндях кличний ке́нде* ке́нді*

Валянок намуляв йому ногу.

А в Жуляни теж нічого було потикатися, бо хоч сержант отой і тупий, як сибірський валянок, зате в офіціантки погляд відьомський.

Діди Морози перевзулися з валянок у черевики.

– Допоможіть висадити на плиту… Я звихався, як попівський наймит, і лише після вечері зшив один валянок.

– Тут, брат, лічно, дивись,- застерігає Савка,- не підсмажиш – шкура на салі буде, як мокрий валянок, пересмажиш – як юхтова халява, буде, і смак не той… А Михей чаклує.

Одягаюся і взуваю на хвору ногу невеликий, мягкий валянок, принесений звідкись Андрієм.

Тим часом вівчарка зубами вгризається комусь лежачому у валянок – далі "старший брат" не пускає, щоб не порвала штани, не попсувала "соціалістичне майно".