КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ялинка

Олена, мати Василькова, крутила голубцi на вечерю. Василько сидiв долi та м’яв мак до кутi. Васильковi було лiт дванадцять. Василько м’яв мак i все поглядав то на двох сестричок, що гралися з котом, то на батька, що сидiв на полу,схиливши голову. Василько замовк, прочитавши в тому поглядi невимовний смуток.

Васильків

Василькі́в – іменник чоловічого роду (місто в Україні) відмінок однина множина називний Василькі́в родовий Василько́ва давальний Василько́ву знахідний Василькі́в орудний Василько́вом місцевий на/у Василько́ві, по Василько́ву кличний Василько́ве*

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

ЧАРІВНІ ЛІКИ ХТО ТАКИИ ВАСИЛЬКО? Василько був малий і кирпатий. Якщо Василько швидко мотав головою і пхинькав: «Не хочу, не хочу!!»- ДІД ІЗ ЗЕЛЕНОЮ БОРОДОЮ Одного ранку Василько так довго пхинькав, що мама навіть на роботу не пішла. – спантеличено вимовив Василько й озирнувся: де ж мама?

ВОВЧОК Марко – Два сини

А що вже Василько, – А Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи та мені в вічі пильнесенько дивлячись. Вночі прокинешся – не спить Василько мій. Було, як місяць у віконечко засвітить, Василько дивиться, очей не зводячи. то й укриваю, було, їх і наказую Василькові: «Не дивись, Василечку, на місяць, –

ВОВЧОК Марко – Оповiдання

А що вже Василько, – А Василько буде хоч цiлечку нiч тую довгу iзо мною сидiти, мене слухаючи та менi в вiчi пильнесенько дивлячись. Вночi прокинешся – не спить Василько мiй. Було, як мiсяць у вiконечко засвiтить, Василько дивиться, очей не зводячи. Тихий був Василько, розсудливий.