Воляр Posted on by / 0 Comment воля́р1 – іменник чоловічого роду, істота (той, хто доглядає воли) відмінок однина множина називний воля́р волярі́ родовий воляра́ волярі́в давальний воляре́ві, воляру́ воляра́м знахідний воляра́ волярі́в орудний воляре́м воляра́ми місцевий на/у воляре́ві, волярі́ на/у воляра́х кличний воля́ре волярі́
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Зробивши кілька таких кругів, він цілковито присмирнів, і Павло спокійно відвів його до волярні. … Надворі метушня припинилася, всі розійшлися, тільки чути було, як голосно сперечалися волярі. … Комори, стайні, волярня — все повідкривано, всюди валяються подерті мішки, смердить смалятиною.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment А той, воляр, далеко одставив від себе свою довгу трембіту й кінець її обіпер на землю.
