Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Отак і жив щоднини в жіночому серці, тільки з роками якесь чудне чуття почало вплітатися — ввижалось її давніше життя наче сном: прокинешся і воно відійде, побіжить у безвість, як дальній просвіток несподівано притьмареного сонця. … А в його русий чуб починає вплітатися сивина.
