Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Чи спав я тієї ночі хоч трохи, важко зараз пригадати, але довго денні вражіння не давали втихомиритися думкам, а думки перепліталися в дивовижне мереживо спогадів про домівку, про соняшні весняні ранки, про великі надії на прийдешні погожі життьові дні.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment В такі хвилини їх цікавила не істина – їм треба було почути спокійний голос, щоб самим втихомиритися.
