Результати пошуку слова: Вус

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Руки її звично ходили в піні й терли об дошку-терку; на порозі сиділа, скоцюрбившись, баба – дивилася майже безтямним поглядом і ворушила вустами. … Розширилося йому серце і йокнуло легенько, знову зирнув він на ту самотню зірку в небі, а вуста його склалися гірко. … Правда, той перший мав хвацькі, чудові вуса… Стара всміхнулася.

Вусок

Posted on by / 0 Comment

вусо́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний вусо́к вуски́ родовий вуска́ вускі́в давальний вуску́, вуско́ві вуска́м знахідний вусо́к вуски́ орудний вуско́м вуска́ми місцевий на/у вуску́, вуско́ві на/у вуска́х кличний вуску́* вуски́*

Вусач

Posted on by / 0 Comment

вуса́ч 1 – іменник чоловічого роду, істота (про людину) відмінок однина множина називний вуса́ч вусачі́ родовий вусача́ вусачі́в давальний вусаче́ві, вусачу́ вусача́м знахідний вусача́ вусачі́в орудний вусаче́м вусача́ми місцевий на/у вусаче́ві, вусачу́, вусачі́ на/у вусача́х кличний вуса́чу вусачі́ [рідко]

Вусань

Posted on by / 0 Comment

вуса́нь – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний вуса́нь вусані́ родовий вусаня́ вусані́в давальний вусане́ві, вусаню́ вусаня́м знахідний вусаня́ вусані́в орудний вусане́м вусаня́ми місцевий на/у вусане́ві, вусаню́, вусані́ на/у вусаня́х кличний вуса́ню вусані́

Вусище

Posted on by / 0 Comment

вуси́ще – іменник середнього роду відмінок однина множина називний вуси́ще вуси́ща родовий вуси́ща вуси́щ давальний вуси́щу вуси́щам знахідний вуси́ще вуси́ща орудний вуси́щем вуси́щами місцевий на/у вуси́щі, вуси́щу на/у вуси́щах кличний вуси́ще* вуси́ща*

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

— усміхаючись в короткі цурпалки вусів, промовив Бондар до Кушніра. … Великою міцною рукою потягнув до себе кінець заднього мотуза, рубель підскочив угору, і снопи вусатої пшениці заворушились, застрибали, покривши хуру жовтим покучерявленим піддашшям. … Та відпихає його і затискає вуста, щоб не розсміятись.