ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
– недбало промовив Сивоок, хоч ні сном ні духом не відав, що то таке. … Від усіх!» А сам ще не відав, куди й нащо втікати, але знав, що то його мета і щоденне призвичаєння, яке почалося з тої ночі, коли було вбито діда Родима. … А ще: ніхто щоб не відав, окрім тебе та мене. … Добре відав Ярослав, якого Завдасть удару Коснятинові.