Розчинитися Posted on by / 0 Comment розчини́тися1 – дієслово доконаного виду (відчинитися) Інфінітив розчини́тися, розчини́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа розчи́ниться розчи́няться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Дуглас АДАМС – ПУТІВНИК ПО ГАЛАКТИЦІ ДЛЯ КОСМОТУРИСТІВ Posted on by / 0 Comment Артур навалився всім тілом на двері, не даючи їм відчинитися.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Повідомивши про затримку, віконце їхніх бухгалтерій замкнулося, щоб більше ніколи вже не відчинитися.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Великими, з зворушення аж почорнілими очима дивилась німо на двері, що мали туй-туй відчинитися й указати тих, до котрих по майже чотирнадцятьох роках затаюваного гніву й упередження ввійшла наново… Врешті ввійшли.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment …волячими очима, мовляв, «Роздеру, як кошеня, кожного зрадника!» Чи ця Охріменкова брехня видалася правдоподібною (кватирка дійсно була без закрутки й могла справді відчинитися від протягу), чи наглядач був затурбований чимсь важнішим і квапився, –
