Результати пошуку слова: Віжка

Вожжина

Posted on by / 0 Comment

вожжи́на – іменник жіночого роду (віжка) відмінок однина множина називний вожжи́на вожжи́ни родовий вожжи́ни вожжи́н давальний вожжи́ні вожжи́нам знахідний вожжи́ну вожжи́ни орудний вожжи́ною вожжи́нами місцевий на/у вожжи́ні на/у вожжи́нах кличний вожжи́но* вожжи́ни* [діал.]

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— злякано крикнув єврей і зашарпав віжками. … Та він бив її батогом і віжками… … Натяк Рухлі на можливість зустрічі з гайдамаками змусив Гершка щосили засмикати віжками. … Гершко знов засмикав віжками, й коні повернули в той бік, куди показала Сара.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Завдання ж мудрого керманича повертати всі ці сили так, як повертає віжками шестерню коней добрий візник. … Граф Адольф незграбно стьобає по кістках коня, шарпає віжками й труїться захватом, не перестаючи бігати очима ио вулиці й по небу. … Принцеса Еліза сидить із віжками в руках, рівно, високо, тримаючи голову й заплющивши очі.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

стріпнув віжками, і віз заторохкотів по дорозі. … Коли вороні, кусаючи вудила, задзвонили кованими віжками, Сафрон перехилився над бричкою, гаряче зашепотів У вухо синові: — … Біля лісу Дмитро звірив рушницю, поклав її напохваті біля себе і вже не поганяв коні голосом, тільки віжками збивав із них сніг.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Сивоок хотів був вилаяти купця за жадібність, хотів сказати, що треба кинути все й вибиратися звідси самим цілими, але така байдужість опанувала ним, щозмовчав і похмуро потюпачив слідом за возом, поряд з яким з віжками в руках ішов знов розвеселі-лий Какора.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

А за возом ішла прив’язана віжками паньматка, яка вряди-годи здіймала руки й голосила, лементуючи, а часом замовкала, тільки беззвучно співала німими вустами: після того рвала на собі волосся і розпускала навдокіл.