Віх Posted on by / 0 Comment віх – іменник чоловічого роду, істота (віха) відмінок однина множина називний віх ві́хи родовий ві́ху ві́хів давальний ві́ху, ві́хові ві́хам знахідний віх ві́хи орудний ві́хом ві́хами місцевий на/у ві́сі на/у ві́хах кличний ві́ху* ві́хи*
Віхара Posted on by / 0 Comment віха́ра – іменник чоловічого і жіночого роду, істота відмінок однина множина називний віха́ра віха́ра родовий віха́ра віха́ра давальний віха́ра віха́ра знахідний віха́ра віха́ра орудний віха́ра віха́ра місцевий на/у віха́ра на/у віха́ра кличний віха́ра віха́ра
Віхнути Posted on by / 0 Comment віхну́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив віхну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа віхні́мо, віхні́м 2 особа віхни́ віхні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа віхну́ віхнемо́, віхне́м 2 особа віхне́ш віхнете́ 3 особа віхне́ віхну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … віхну́в віхну́ли жін.р.
Віхорнути Posted on by / 0 Comment віхорну́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив віхорну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа віхорні́мо, віхорні́м 2 особа віхорни́ віхорні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа віхорну́ віхо́рнемо, віхо́рнем 2 особа віхо́рнеш віхо́рнете 3 особа віхо́рне віхо́рнуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Віхтювати Posted on by / 0 Comment віхтюва́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив віхтюва́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа віхтю́ймо 2 особа віхтю́й віхтю́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа віхтю́ю віхтю́ємо, віхтю́єм 2 особа віхтю́єш віхтю́єте 3 особа віхтю́є віхтю́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … віхтюва́в віхтюва́ли жін.р.
Віхляй Posted on by / 0 Comment віхля́й – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний віхля́й родовий віхля́ю давальний віхля́ю, віхля́єві знахідний віхля́й орудний віхля́єм місцевий на/у віхля́ї, віхля́ю кличний віхля́ю*
