Результати пошуку слова: Віч-на-віч

Віч-на-віч чи віч на віч як правильно?

Правильно Віч–на–віч – складний прислівник, відповідає на питання (як?), … Переговори між лідерами проводилися віч–на–віч. … Я хотів би обговорити деякі питання з вами віч–на–віч. … Розмова віч–на–віч між батьками молодят змусила останніх хвилюватися. … Після тривалої розлуки кохані довго спілкувались віч–на–віч. … Неправильно Віч на віч.

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

Візьме дрібку рідної землі під шапку — і в похід, і земля ця дає йому такі чари, що, коли зійдеться з ворогом віч–на–віч, то ворог його не бачить. … Там, у Будинку ветеранів, батькові догляд, в колективі почуває себе, живе, мов на вічнім курорті. … З ким він тоді дискутував би на теми вічного кохання?

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

«На вічний якір», — … Чубенко мовчав, дивлячись кожному в вічі, і раптом покинув повід, зіскочив на землю, — … Ти не повіриш, командире, яка це тонка штука — кувати троянду, щоб була вона ніжна й шершава, щоб на неї роса вночі падала — на чорну мою й вічну троянду.

УГАРОВ Григор – Невидимий риф

Posted on by / 0 Comment

Він нахилився вперед і глянув у вічі фізикові. … Тепер йому треба було забитися, наче тій миші, в нору й не навертатися на вічі Феніморові Кріпсу й Джону Равенові, бо вони вмить відправлять його на той світ. … Загорський дивився на ліве вічко обертового приладу й слухав Брауна.

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

і саму болість, хоч би яку-небудь: бо, не поберігши тіла, загубиш і душу на віки вічні! … Поминай мене, не удавайся у тугу… прощай на віки вічні!… Там побачимось! … Потрудітесь піти за нею у почоті, проводіте її дівовання на вічную жизнь, не у нову хату і не до милого мужа, а у сиру землю і у темну домовину!

Володимир Сосюра – Третя рота

Posted on by / 0 Comment

Вона, як догоріла свічка, вічно лежала на печі, відкіля виглядало її зморщене, як віск і земля, лице. … Удян вічно щось майстрував на подвір’ї або в хаті, і я ніколи не бачив, щоб його руки не були чимось зайняті. … Груди мої, рано моя… Хто в вас налив вічного болю, з яким судилося мені йти до краю моєї дороги.

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда

Posted on by / 0 Comment

Мій батько був сердюк опрічний, Мовляв (нехай покой му вічний); Умри на полі як герой». … Так кончили жизнь козарлюги, Зробивши славниї услуги На вічность пам’яти своєй. … Щоб ти мене – стару, слабую, Завівши в землю сю чужую, На вічний вік осиротив. … Но тілько щоб латинське плем’я Удержало на вічне врем’я Імення, мову, віру, вид».