Результати пошуку слова: Гукнути

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Пригадувалася весна, молода, багатонадійна весна цього року, хотілося вибігти на вулицю міста, вискочити перед тим безперервним ланцюгом людських колон, возів, гармат, червонохресних двоколок, що сунуть і сунуть уперед, углиб німецького краю, на поталу чемоданам, і гукнути – не по-людському, несамовито гукнути – завити: –

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Тiтка ледве встигає гукнути вам навздогiн «Глядiть же не загубiться!.. … Менi хотiлося стати i, ридаючи, гукнути на весь пляж: »Товаришi мiлiцiонери! … –  То, може, все-таки гукнути когось? … Помiтивши нас, вона стрiпнулася i, здається, хотiла щось гукнути, але не встигла – бронетранспортер уже проплив.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Вони й самі незчулися, як опинилися перед хмизоносом, що тримав обіруч великого дерев'яного ковша, повного зеленкавого густого трунку, плавав у ньому вусами й бородою, пускав бульки, відривався на мить, щоб гукнути щось веселе й дурнувате, знову припадав. … Ще б міг гукнути: «Втікай од мене!

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Ми хоч обидва і втомлені, та все ж видираємось по цьому ковзкому сріблястому схилу, а коли опиняємось на самім вершечку Громової, то аж гукнути хочеться від захвату: степи та простори на всі чотири сторони світу! … дочку віддавав за агронома, то догадались-таки й Мину гукнути, а ці молодята…

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Розпитавши Зопіра про останні вісті з вавілонської війни, вона пішла гукнути Парміс, не зважившись довше розмовляти віч-на-віч із чужим чоловіком, хоча Зопірів батько був одним з шістьох найближчих до царя людей. … Але за два дні цар знову вирішив гукнути свого грецького друга.