Результати пошуку слова: Данило

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Мирон Данилович притерп до стіни, коло крайнього вікна, і поглядає на промовця: «Страшний, ох, страшний!  … Мирон Данилович огірчений без краю: «Так би зразу казав – давай весь хліб, бо вб’ємо!  … Мирон Данилович стояв, як до стовпа прикутий. … – знов мучиться думкою Мирон Данилович. 

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

З пшеничного поля Данило поглянув на той обшир, який густіше проростав туманом та й зникав у тумані. … Данило так виразно уявив їх, що навіть почув хрипкі, простуджені голоси дружного птаства, яке вміє вберегти себе і від хижака, і від людини. … — Крийок-крок… Отак і він, Данило, ще неоперений, залишився без батька-матері.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

  ЧАСТИНА ДРУГА ДАНИЛО ВЕРБЕНЬ 1 Його майстерня була на горищі над четвертим поверхом будинку на розі вулиць Маяковського і Конопницької, і я добре задихався, поки крутими залізними сходами, що видзвонювали під моїми черевиками на цілу притихлу каменицю, вихопився на верхотуру.

Данилов-Град

Posted on by / 0 Comment

Данилов-Гра́д – іменник чоловічого роду (місто в Сербії) відмінок однина множина називний Данилов-Гра́д родовий Данилов-Гра́да давальний Данилов-Гра́ду, Данилов-Гра́дові знахідний Данилов-Гра́д орудний Данилов-Гра́дом місцевий на/у Данилов-Гра́ді, по Данилов-Гра́ду кличний Данилов-Гра́де*

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

Вони йдуть удвох до хати і заходять на подвір’я, правнук Данилко і прадід Данило, старе, як мале, казали люди, бачивши їх, і під хатою стоїть сирно, а на ньому розкішна вечеря: кислий-прекислий сирівець та ячні коржі. … — питав прадід Данило, — … триста снарядів» Товариш Данило поїхав до Дніпра, де готувалося нічну експедицію.