Результати пошуку слова: Деревина
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Вокруги тихо — жодна деревина не рушить вітами, а голос трембіти заєдно ішов верхами. … Певно, сієї ночі не один велет-деревина повалиться, не одна корона переломиться, не одна звірина загине. … Одні смереки, що її хоронять своїми широкими густими вітами, та свята деревина, що здержує приступ смерті.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Догадка підказала, що мова йде про Грицька і, чуючи, як червоніє, вона тихо побігла до невеликого прорізу між двома деревинами. … зупинив погляд на обтесаних, потемнілих від негоди деревинах і знову, болісно кривлячись, перевів на похилу хатину. … Ну деревина-деревиною. … Е, ні, це мічурінець, а не безплідна деревина.
Ольга Кобилянська – Земля
Давно по подвір’ї цвіти та бог знає що за деревина росла, тепер жидівське шмаття порозкладене, на зеленій мураві сушиться. … Уже як ліс кінчився, як лишилася остання деревина за спиною і чоловік ступив на рівне, чисте поле, так лишився за ним і всякий гріх, і він був свобідним, чистим, як передше… Прискорив кроки.