Результати пошуку слова: Дзвонити
СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі
ін., однак дзвонити Сомерсетові Моєму я охоти не маю. … Та коли я причинив за собою двері, то збагнув, що дзвонити мені нема кому. … М., де вона вчилася, а не дзвонити її матері й не питати, коли Джейн приїде. … Власне, дзвонити дівчатам у школу пізно ввечері не дозволялося, але я все добре обміркував.
МИРНИЙ Панас – Повiя
I от тепер почнуть вони як у дзвони дзвонити: а що, здобувся? … Вiн один знає, по кому i як дзвонити. … Кажуть: легко дзвонити – потяг за хвiст, та й усе! … так у моїй головi i пiшло в усi дзвони дзвонити!.. … Дверi з улицi там завжди запертi, i, щоб увiйти, треба дзвонити. … – гука предсiдатель, утомившись дзвонити.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
І в добрі часи тут відчиняли без поквапу, доводилося дзвонити кілька разів, поки дочується глухувата баба Галя. … І ця їхня зустріч – чиста випадковість, а для Таїси потрібно було стале товариство, бо не могла ж вона жити, як він, фресками та мозаїками, а потім опівночі дзвонити до товариша й вимолювати бодай партію в шахи.