Результати пошуку слова: Дмитров

Коли ж затримаюсь, Дмитрові скажу, щоб прийшов до тебе. — забула Докія, що треба було б вичитати Дмитрові, щоб не розкидався скринями. Марта кланяється Дмитрові, і пругкі дівочі груди відхиляють червону матроску[4]. « Стрічались біля хутора в Дмитровому садку з старими-престарими яблунями, посадженими ще Тимофійовим дідом.

Перше: практикантів Боровика Анатолія Єгоровича, Дорохова Олександра Дмитровича і Нефедова Андрія Васильовича за виявлену старанність при вивченні карно-слідчої справи, сумлінність, ініціативу та сміливість зарахувати на посаду уповноважених карного розшуку.  Ти вже, Дмитровичу, вибачай, але тютюнового диму в хаті не терплю.

Хіба мало доводилося Дмитрові Борисовичу під час його попередніх досліджень гірко розчаровуватися, коли нібито багатообіцяючі розвідки зрештою не виправдували сподівань учених?.. Далі він сказав, що… Втім, далі слухати Дмитрові Борисовичу не пощастило, бо старий вождь обернувся уже безпосередньо до мандрівників.