Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Коли ж затримаюсь, Дмитрові скажу, щоб прийшов до тебе. … — забула Докія, що треба було б вичитати Дмитрові, щоб не розкидався скринями. … Марта кланяється Дмитрові, і пругкі дівочі груди відхиляють червону матроску[4]. « … Стрічались біля хутора в Дмитровому садку з старими-престарими яблунями, посадженими ще Тимофійовим дідом.