МАТІОС Марія – Нація

А я собі гуляю, як рибка по Дунаю… Дмитро з Оксаною все ще ліниво міряли дорогу, коли Петро ззаду зненацька поклав долоню на Дмитрове плече: – Усе решта було Дмитрове.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

  ЧАСТИНА ШОСТА СЕВЕРИН ГАЙДАШ 1 Іще на могилі Дмитра Несміяна в пісній жовтизні дикої землі не проклюнився ні один кільчик; іще Дмитрове обійстя лякало чорнотою погарища; іше ніхто не торкнувся зрізаних яблунь і груш (це станеться аж взимі, коли почнуть тріщати морози), що в’янули неохоче, поволі…