Результати пошуку слова: Добувач

добува́ч – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний добува́ч добувачі́ родовий добувача́ добувачі́в давальний добуваче́ві, добувачу́ добувача́м знахідний добувача́ добувачі́в орудний добуваче́м добувача́ми місцевий на/у добуваче́ві, добувачу́, добувачі́ на/у добувача́х кличний добува́чу добувачі́ [розм.]

…шпичастий, гострий гуркаючий гуркітливий ґрунтовка (матеріал) ґрунтовання десь же десь то діючий чинний, активний, діяльний, дійовий, ефективний, в роботі, в дії, в ходу, на ходу добувач здобувець доглядіти краще догледіти дозріваючий доходжалий допомагаючий від чого помічний дорослішати рости, доростати розуму, доходити літ, вбиватися в пір’я…

Він згадував про бідні селища добувачів каучуку, про дикі індіянські племена, про страшних людей-мачо, людей-богів, людей-убивць, перед якими в панічному страхові схилялася навіть жорстока сельва, бо люди-мачо не знали ні бога, ні совісті, ні жалю.