Результати пошуку слова: Довжник

Довжник

Posted on by / 0 Comment

довжни́к – іменник чоловічого роду (боржник) відмінок однина множина називний довжни́к довжники́ родовий довжника́ довжникі́в давальний довжнико́ві, довжнику́ довжника́м знахідний довжника́ довжникі́в орудний довжнико́м довжника́ми місцевий на/у довжнико́ві, довжнику́ на/у довжника́х кличний довжнику́ довжники́ [діал.]

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

— Я й моя мати довжники ваші, моя пані, — … А про те, до якої степені я став вашим довжником, ви, мабуть, досі й не подумали?» « … Обтяжувати вас обов’язками, себто впроваджувати в положення довжника проти нас, ніхто з нас не задумує. … Доля зробила мене вашим довжникоїм, котрий полюбив вас чи не щиріше й глибше ще, як раніше.