Результати пошуку слова: Досадно

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Аж досадно. … І досадно і неприємно стає на душі… IV Ранки випадали росяні; вийде вона з дійницею на подвір’я, а на моріжку краплинки срібляться перлинами; потім заіскряться, почервоніють, наче кетяшини доспілих порічок. … Стало досадно на себе, чому не він кружляє з дівчиною.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Мені досадно, чогось сумно, але в той же час мене тішить її ця бурна, безсоромна, вибухла жагучість. … Від цього мені мимохіть стає жаль її й досадно за її приниженість. … Раніще, хоч жаль ставало її, а тепер досадно й неприємно. … Можливо, що їй часом було досадно, що в мене до неї все вже минуло.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Нудно, досадно, втомно панові президентові. … А тепер тільки нудно й досадно. … — Ах, як досадно! … Ах, як досадно, що сонце заходить! … Він із своею гіпотезою богів міг би виступити іншим разом йому, розуміється, досадно на Сонячну машину, бо пою жінка, ота мила блондинка, кохається з їхнім товаришем Тіле.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Отак і жив він із дружиною (хоч і вельми їй було досадно, що хіба раз на місяць він до неї пригорнеться) і стеріг її пильно, щоб, буває, хтось інший не вказав їй на робочі дні, як він указував їй на святкові. … Досадно, що я виграю? … Хоча їй було трохи досадно, що так сталось, вона повернулась до пані й передала їй Піррову відповідь.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

То було Христi досадно, а то зробилося ще досаднiше, коли вона почула гiрку правду Загнибiдиної речi… Справдi: чому їй було зразу не похвалитися, що опеклася? … Йому досадно було, досадно, що Христя не сама прийшла а з тими… "Уже менi тi помiчницi!" – … –  Та досадно, матерi його бiс!