Дубник Posted on by / 0 Comment дубни́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний дубни́к дубники́ родовий дубнику́ дубникі́в давальний дубнику́, дубнико́ві дубника́м знахідний дубни́к дубники́ орудний дубнико́м дубника́ми місцевий на/у дубнику́ на/у дубника́х кличний дубнику́* дубники́* [
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment і ніхто не припускав, що боївка мала криївку не десь у глухих нетрях, а таки близько під селом, у гайку, що зветься Дубниками. … а ще маємо на «Дубниках» пасовище й пів-морга лісу… … Видно, від першої нашої «партійної» розмови на «Дубнику» в її душі засілася тривога…
