Результати пошуку слова: Дурницею

Твоя програма, слово честі, була поспіль дурницею, можеш повірити тлінним останкам. це й було найбільшою дурницею у світі, – Думка, що треба силою прирівняти людство до якоїсь структури ідеального ладу, ГОЛЕМОВІ здавалася б дурницею.

– Я завжди вважала це дурницею, якій приділяють надто багато уваги,- відповіла та.- Все воно не більш ніж забавка, до якої вдаються дівчата, не маючи чогось кращого. Думати, що він зможе йти по сліду на рівній нозі з батьком, було не меншою дурницею, ніж сподіватися здолати його в бійці.

Дурницею, власне, виводить. Я теж хляпаю його по плечах і, сміючись, одповідаю якоюсь дурницею.

Пан ще й розгнівався, що його панську голову якісь сільські жінки клопочуть такою дурницею… та й звелів попрогонити матірок з двору. Сестра назвала його думку «дурницею», раяла йти куди-небудь у канцелярію «хліба заробляти».

Злочинець обов’язково виказує себе якоюсь дурницею. Злочинець обов’язково виказує себе якоюсь дурницею.

Серед загального апокаліптичного настрою декотрі займали ще й цинічну позицію: ішли танцювати й називали будьяку турботу про майбутнє старосвітською дурницею, проголошували в бадьорих фейлетонах близький кінець мистецтва, науки й мови, з якоюсь хтивістю самовбивць виявляли в паперовому світі фейлетону, який вони…

вiн закинув роботу, цiлими днями порається з книжками та всякою дурницею.

Бо, каже, що перше дурницею доставалося, то тепер або випросити треба, або купити.