НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Дурнісінько сердишся! … – Ви, Лідіє Андріянівно, дурнісінько жалкуєте, що в вас мало роботи. … І знов минає день, і знов я знаю й почуваю, що він дурнісінько пропадає, а я все домую і мої сили дармують. … – Заберемо й Ліду з собою, щоб не сиділа дурно на селі та не нудила світом дурнісінько.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment – Дяки дурнісінько їздитимуть до мене. … – Ти дурнісінько на мене сердишся. … Але як батюшка спав трохи не до обіда, а матушка до півдня, то наймити вештались по дворі, одмикували од роботи, все длялись дурнички, а воли дурнісінько стояли в загороді.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment Але матушка дурнісінько гукала: ні Оришка, ні Мотря не входили. … Артемій дурнісінько витратив так багато палу.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment Задрала кирпу передо мною, та дурнісінько!» – … Ви дурнісінько топчете стежку до Сані.
Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Отож мусить відсидіти цілих шість місяців, і то за-дурнісінько, ні за що.
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment Сердиться, грима, часом налаєть кого дурнісінько, покине усе, побрів у хату; у хаті сумує, розгорне книгу – і нічого не прочита.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Теодозя догадалась, що, й справді, плоха надія на пана, і наважилась поїхати сама до міста, щоб не загаяти дурнісінько часу.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment Ти, Гризельдо, дурнісінько сердишся на мене.
