Душіти Posted on by / 0 Comment душі́ти – дієслово недоконаного виду (пахнути) Інфінітив душі́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа душі́тиме душі́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа души́ть душа́ть Активний дієприкметник Дієприслівник душачи́* МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Вона від перших же слів його хапає його за руку й так увесь час стоїть, сильно душачи його пальці й не помічаючи того. … Маса на дні озера кипить, бурлить на одному місці, готова кинутись і в несамовитій люті на парламент, і в сліпій паніці, душачи саму себе, врозтіч.
Олександр Довженко – Україна в огні Posted on by / 0 Comment Так з вогнем і мечем метався українськими просторами фон Крауз, переслідуючи Запорожців, рятуючись од Запорожців, втікаючи від них, оточуючи й душачи їх, поки нарешті сам, оточений, не став перед Лавріном і Романом Запорожцями, хитаючись неначе п’яний.
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Але й сама смерть була йому тепер, після бачення з Мирославою, далеко страшніша, ніж перед годиною, ніж тоді, коли він сидів серед вулиці і непорушне глядів на пожежу рідної хати, душачися димом тої пожежі… Але що се таке?
