Результати пошуку слова: Дяк

А ще дим із вух, очей, а трохи з носа випускав дяк, коли мав непередбачені щодо власної персони прикрощі, здебільшого, коли щось із ним траплялося в селі, де зупинявся й домовлявся з громадою на вчительство за тих чи тих умов, а кожна громада зазвичай чомусь тих умов не виконувала.

дякі́в – прикметник відмінок однина множина чол.

дяк – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний дяк дяки́ родовий дяка́ дякі́в давальний дяко́ві, дяку́ дяка́м знахідний дяка́ дякі́в орудний дяко́м дяка́ми місцевий на/у дяко́ві, дяку́ на/у дяка́х кличний дя́че дяки́

дякува́в дякува́ли жін. дякува́ла сер. дякува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник дякува́вши

дякі́вна – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний дякі́вна дякі́вни родовий дякі́вни дякі́вен давальний дякі́вні дякі́внам знахідний дякі́вну дякі́вен орудний дякі́вною дякі́внами місцевий на/у дякі́вні на/у дякі́внах кличний дякі́вно дякі́вни

Дяко́ве – іменник середнього роду (населений пункт в Україні, Луганська обл.) відмінок однина множина називний Дяко́ве родовий Дяко́вого давальний Дяко́вому знахідний Дяко́ве орудний Дяко́вим місцевий на/у Дяко́вому кличний Дяко́ве

Дякі́вка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Дякі́вка родовий Дякі́вки давальний Дякі́вці знахідний Дякі́вку орудний Дякі́вкою місцевий на/у Дякі́вці кличний Дякі́вко*