Результати пошуку слова: Діброва
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
Одначе ті гармаші, що лишилися живі, повели далі обстріл з двох уцілілих гармат, дострілюючи решту набоїв… Кирило Діброва показував дива, де в нього та й сила бралася – він сам працював за кількох. … Далебі Діброва збожеволів. … – промовив Діброва, киваючи туди, нагору. … Діброва сміявся не перестаючи.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
О, тут і в тих дібровах повнісінько усякої дичини. … Усі пани й панії реготались так, аж луна залунала по горах та дібровах. … Діброва притихла, неначе втомлена лепетлива та говорюча молодиця. … Діброва ніби плакала, плакав дехто з громадян. … Діброва крикнула, луна по балці обізвалась тричі десь за Сулою в горах.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
— Чого ж Марта не виходить?» З туману чути, як зітхає діброва. … — Так і в наших дібровах славно, тільки над ними ближче спускається небо, — … В зеленкувато-голубім небі човником пробивав дорогу місяць, далеко вирізьблялися обриси одиноких дерев і чорною стіною стояла діброва, перекочуючи плечима мармурові брили хмарин.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
III Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють. … Повалили гайдамаки, Аж стогне діброва; Не повезли, а на плечах Чумацькі волові Несуть вози. … Зелена діброва, І темний гай, і Дніпр дужий, І високі гори, Небо, зорі, добро, люде І лютеє горе – Все пропало, все!