Результати пошуку слова: Дівка

Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка

Posted on by / 0 Comment

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Козир-дівка Посвящается Ольге Яковлевне Кашинцовой [1] Нічим ми так не согрішаєм на світі, як язиком, осуждаючи один одного. … Оттак було прийшлось одному чоловікові за другого зовсім пропасти, і якби не дівка його вирятовала, то досі б і кісточок його не було.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

А як не зацвіте — ще рік доведеться сидіти в дівках. … На Волині про це сузір’я навіть кажуть “Дівка воду брала”. … Уперше заплівши волосся маленькій дівчинці, мати промовляла: “Дівка — вгору, коса — вдолину” або “Рости, коса, до пояса, додолу”. … Одна дівка мусила так по смерті служити цілий рік у господаря”.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

покритка-дівка?.. … Ні жінка, ні дівка, а замужня вдова… Гріх перед богом, – … Бачили Уляну – весела; чули Уляну – співає; слухали -які Уляна вигадки вигадує, квітки пришиває… Сказано: не жур-дівка! … Пособорували генеральшу в обідню годину, а на ранок і по душі продзвонили… Доїхала-таки її дівка Уляна!!

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

Чує кішка, де сало лежить: одно те, що дівка здорова, молода, оглядна, чорнобрива, повновида, а худоби-худоби – так батечки! … Олена собі дівка бойка була. … – Вона дівка-козир, чи одежею, чи на виду собі, так зовсім дівка, а худоби і грошей до ката, а ти що? … Та й дівка ж немудра!

ТАРАСЮК Галина – Покоївка

Posted on by / 0 Comment

А тому Віоріка навіть щаслива була, що виходить заміж на заздрість всім сільським дівкам за такого поважного чоловіка, якого навіть її тато називав домнулом1. … – така вже конозиста, видно, дівка. … Якесь чудо – не дівка! … Їм же, злидням цим, гроші потрібні, як та дівка каже, на весілля, квартиру… Точно, це був він, той віруючий!

КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов

Posted on by / 0 Comment

Адже ж коли яку дівку захочуть похвалити, то і кажуть: «Яка гарна дівка, неначе з Гончарівки». – … каже, було, бабуся та й стане виправлятись і облизоватись, а вже було їй так, мабуть, годів дев’яносто – і я була колись дівка не послідня і по Гончарівці. … Що то за дівка була!

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Але хто її після смерті перевіряти буде: дівка – не дівка… … – Ти дівка, Дарусю? … – Дівка, ади, які кортячки на чолі повиставали. … Бо воно ж і таке трапляється: не встигне дівка з-під вінка вибратися, а вже на очі стає розкоса, як по чужих мужчинських лицях застрягає, ніби не має свого.

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

Але стара Фулячка, що після кожного збігленяти відпоювала Юр'яну льоном, чорними гіркими черешнями й якимись – лиш їй відомими – зіллями, знала точно: це був хлопець, то й добре, що Бог забрав до себе, бо, може, мав бути каліка або згинути на войні; а це – дівка. … Як дівка слаба на голову, то чого її до ворожки не мама веде?