ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів Posted on by / 0 Comment Вони схожі на ті, що є на речах у славнозвісній золотій скіфській колекції з фондів Ермітажу. … Справді, це буде гідним внеском навіть до славнозвісної скіфської колекції Ермітажу, про яку стільки розповідав Дмитро Борисович.
ДОРОФЄЄВА Н. В.; КОМАРИНСЬКА 3. М. – З історії грошей України Posted on by / 0 Comment Хоча у Києві були всі умови для збереження і наукового опрацювання лаврського скарбу, тодішня влада 1899 року майже примусово забрала його до Ермітажу.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Він пригадував перечитані книги й бачені твори мистецтва… Великі бібліотеки, архітектурні шедеври, й пам’ятки, й картинні галерії… Лувр, де він був з великої ласки «уряду країни соціялізму», й Ермітаж, де він був без ніякої ласки – просто був.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment …закарпатські меблі виблискували горіховими свічадами, паркет сяяв кольором яєчного жовтка, а сервант у кришталевій своїй величі скидався на імператорську люстру з Ермітажу; та спокій бажаний не прийшов, і злагода в його душі не відновилася: знову налетіла та аура, те відлуння якихось далеких припливів та відпливів, вітерець не теплий…
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Де ж знайти вдову таку: І вродливу, і прудку, Щоб і тачка, і гараж, І квартира з Ермітаж!
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment І лише через багато років, навчаючись у Ленінградському університеті, на виставці в Ермітажі побачив так званих меморіальних скарабеїв, присвячених найвизначнішим подіям у житті фараона.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment …увібрала в себе, зберегла й упорядкувала для себе пантеон божеської краси й величі людської душі, людського серця й розуму… Всі галереї світу тут… А межи ними Лувр… І Ермітаж… І галерея Третьякова, й музей Ханенка в Києві, і фрески Святої Софії та Печерської Лаври, і фрески храму святого Петра в Римі… І музей Сковороди… І якийсь провінційний…
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Знаєш, колись у студентські роки я півдня простояв у Ермітажі перед «Портретом Жанни Самарі», аж доки не заболіли ноги.
