Результати пошуку слова: Жуючи

Жуватися

Posted on by / 0 Comment

жува́тися – дієслово недоконаного виду Інфінітив жува́тися, жува́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа жува́тиметься жува́тимуться ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа жує́ться жую́ться Активний дієприкметник Дієприслівник жуючи́сь* МИНУЛИЙ ЧАС чол.

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Діти побули в хаті, жуючи рештки від макухи, потім з батьком вибралися на роздобичу; дома – сама бабуся. … Бо вже вмру… Сизастовибритий слухає в вікні, слухає, жуючи, і ніби аж втішається від жалібного прохання, а враз із брязкотом зачиняє вікно; чути, як клацнула задвижка.

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Posted on by / 0 Comment

Гарін, з мокрим незачесаним волоссям, без комірця, у зіжмаканому і пропаленому піджаку, казав якісь дурниці, жуючи устриці, – … Жуючи копчену підсмажену рибу, несмачну шинку і вівсяну кашу, зварену на воді без солі (вранішня їжа спортсменів та моральних людей), Гарін брав навмання хрусткі конверти.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

чухаючи матню і жуючи проскурку, дивувався рябий москаль із білими віями.  … Отак міркував собі Вовкулака;’жуючи бадилину, і вже збирався дертися на стодолу, щоб розшивати сніпки, придивлявся, з якого боку це краще зробити, знов підійшов до дверей, аж раптом почув, що хтось шкребеться у них з того боку.