ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій Posted on by / 0 Comment І тому – забутися, забутися, забутися… стати, як усі. … А я все ще лежав і намагався забутися: а що як уві сні станеться диво?
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Бабина смерть загадала йому загадку – котру він ніяк не міг розгадати… Він все хмурнішав та хмурнішав… Не вспіло одно гаразд забутися – друга приключка приключилася, котра обізвалась на всім останнім житті Чіпчинім. … Він рвонувся, кинувся… Хочеться йому забутися, заснути.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Загубитися б у цьому безмежжі, забутися. … Хотілося швидше добратися до житла, впасти, забутися від усіх цих переїздів. … Спочити, забутися! … забутися!
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment ВЗИМКУ, СІМНАДЦЯТЬ ДНІВ ТОМУ Якщо людина вирушає в подорож тільки для того, щоб забутися, то в цьому розумінні зимова поїздка Канае на батьківщину була вдалою. … – А хіба ви не можете пересилити себе й забутися? … Щоб забутися, я виїхав з тої квартири – теж вилетів з клітки.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Для блага партії… Андрій намагався якось заснути, забутися й не ждати свого виклику. … Пірнути в сон, забутися, не знати нічого, не бачити, а там усе хай, як знає..
Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Уроки допомагали йому й нам забутися, не думати про свою долю, стали справжньою розвагою. … Рідна мова в нормальної людини не може ніколи забутися.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Вiн випив був лишне, щоб забутися, розвеселитися, а вийшло – тiльки свою голову задурив. … I в обiд вона знову напилася, щоб не думати, щоб забутися.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Скинула з себе недодерту імператором сорочку, пожбурила її на підлогу, залізла під хутряне покривало, зігнулася, мало не торкаючись коліньми підборіддя, заклякла, намагаючись забутися. … Не могла ні вирватися, ні втекти, ні забутися.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Але в суботу, коли він після роботи вимився, його зненацька охопило непереможне бажання забутися. … Проте не мав сили задумуватись над своєю нещирістю, а хоч би й мав – він не став би ловити себе на брехні, бо хотів забутися.
