Заревти Posted on by / 0 Comment заревти́ – … дієслово доконаного виду Інфінітив заревти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа зареві́мо, зареві́м 2 особа зареви́ зареві́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа зареву́ заревемо́, зареве́м 2 особа зареве́ш заревете́ 3 особа зареве́ зареву́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment І хотілось йому стати і заревти, потрясаючи все, викликаючи свою долю до бою, і поламати її ребра, потоптати її ногами. … Заливай тремтів від нападу люті, аж Наталка тримала його за нашийник, не покладаючись на повідок, а він хрипів, не маючи права заревти вголос.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment Треба було хоч капелях прихопити, чи банку консервну, і заревти буй-туром: —
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Не раз в хвилини найбільшого відчаю, користуючись з нагоди, що його іноді водили коридором, його опанувай наглий сліпий порив – заревти дико й кинутися, нагнувши голову, вздовж того коридора й з розгону розбити голову об протилежну стіну, щоб пекельний вогонь і мука його розбризкалися на мурах…
