Skip to content
Заяць ось – душа спасенна, Як жиє, ні в ніч, ні денно Зла нікому не хотів. …
А отсей фальшивий паяц, Що свідчив на мене, Заяць, Відданий мені у власть: Чи живим його лишити, Чи відразу задушити, Скоро викупу не дасть!» Як почув се Яць сарако, Стало так йому ніяко, Мовби хорт за ним туй-туй.