Звонки Posted on by / 0 Comment звонки́ 1 – множинний іменник (орлики) відмінок однина множина називний звонки́ родовий звонкі́в давальний звонка́м знахідний звонки́ орудний звонка́ми місцевий на/у звонка́х кличний звонки́ [діал., бот.]
ВОВЧОК Марко – Оповiдання Posted on by / 0 Comment Вышла молодуха унять озорников и все покрыла своим голосом, звонким, строгим. … Тогда я впервые узнала, что за смех у нее звонкий!
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment І довго розпитував про туркменські степи, басмачів, тужив за морем і, як найдорогоціннішу реліквію, показував стрічки з безкозирки, на якій золотом було витиснуто: «Звонкий».
